Шукав свій край,
Шукав свій дім?
Ні, ти просто мандрівник,
Не там ти дім свій шукав.

Людино, земля ця твій дім,
Але він залишиться після тебе.
Мине, все швидко мине
І після тебе інші прийдуть.
 

Мороз малює поля,
Значить прийшла зима.
На це є вказівка Творця.
Зима – холодна пора.

Чому навкруги білі кольори?
Де поділись різнокольорові барви,
Пейзажі, краєвиди, квіти та ліси?
На зміну їм прийшли великі сніги.
 

Мені так сумно,
І так жаль що,
Зникли сонячні дні.
Морози сильні,
Зима є надворі.

І так хочеться мені,
Бути завжди в теплі.
Місяць січень нині,
Кольори у зими білі.
 

Вірою торкаюсь,
Я до святих Небес,
Надією заспокоюсь,
Що там мене почує Отець.

Говорю молитви слова:
«Нехай в Тобі буде
Жива і чиста моя душа,
Мою одежу світлом обіли.
 

Як добре знати ціль свого життя,
Не жити просто так, як трава.
І даремно свій час марнувати,
Їсти, пити, відпочивати і ходити.

Кожен має щось на землі зробити.
Люди ходять кожен день по землі,
Потрібно залишити після себе добрі сліди
Після життя, після смерті.
І продовжити свій шлях у вічне буття.
 

Краї, чарівні краї
Сади, вічнозелені сади.
Вулиці, золоті вулиці.
Місто святе, живе процвітає.
Горя, біди, ніколи не знає.

Тварини, мирні тварини.
Квіти, живі квіти.
Святі, люди святі.
Сонячні, сонячні дні.
Там льоду і снігу не буває.