День настає,
Змінюється картина життя.
Наче все добре,
Але в моїй душі постійно
Йде духовна боротьба,
Тіло гріховне хоче зла.

Думки, як птахи,
Прилітають і відлітають.
Спокою, в серці, не дають.
Добрі думки мені допомагають,
А злі думки мене хочуть погубить
І на неправильні кроки поставить.
 

Захожу я в спокійні міста,
І говорю з вірою такі слова:
«Дай Господь спокій,
Втомленій душі».

Без Твоїх крил,
Я не зможу в Небо злетіти.
Без Твоїх сил
Я не зможу зло перемогти.
 

Проходять мої роки,
Літо, осінь, зима і весна,
Але в моїй душі
Є невелика пустота.

Я не можу з нею жити,
Її потрібно мені заповнити.
Піднімаю руки, я, до Неба
І підказує мені серце і душа,
 

Коли прийде весна?
Зараз так земля
Потребує тепла.

Все живе, все цвіте,
Все росте, все живе.
Весна піднімає
Настрій людині.
 

Кожен йде різними дорогами,
Але в кінці життя дорога одна, яка
Доведе кожного до вічного буття.

Дорога віруючого
Доведе в святі Небеса.
Там він зустріне свого Отця,
Спасителя і Господа своєї душі.
 

Де ти шукав свій скарб,
Чи ти пташкою колись літав?
Чи ти був колись серед білих хмар?
Чи ти бачив вічну живу квітку?

Де ти свій дім шукав?
Чи ти чоловік в космос літав?
Чи ти про Творця знав?
Чи ти колись біблію читав?