Я чую дзвони надії,
Це ангели нас зовуть.
Я чую дзвони спасіння,
Це Господь нас чекає.

Я чую дзвони совісти,
Це стуки до моєї душі.
Я чую дзвони радості,
Це Спаситель дає віру мені.
 

Сталася велика біда,
Людина руку в Небо підняла,
Від Творця відійшла

В давні часи,
Людина гордою була,
Сказала: «Поставлю вежу до неба,
Прославлюся я, все можу сама».
 

Сучасний Вавилон,
Повстав князь світу, дуже сильний.
Сучасний Гоморра і Содом.
Все зло називають добром.
Правди немає, одна злість і нечистий дім.

Сучасний Вавилон,
Гріха і розпусти повний.
Гордість до неба росте,
Чоловік пишно царствує.
 

Випав сніг,
Здивував мене.
Випав сніг,
Стала білою земля.

Випав сніг,
Творець, яка красота!
Випав сніг,
Білий сніг, яка чистота!
 

Мені приснився сон,
Знаю, вірю, що збудеться він.
За хмарами дальніми,
Бачив Обитель Неземний.

І це було,
Як би на яву,
Дихав, і відчував
Неземний простір,
Спокій і мир царив в душі.
 

Допоможи мені на шляху.
Прошу Тебе від біди збережи.
Своєю Рукою Могучою міцно держи.
Не залиш, помилуй і в житті благослови.

Я так втомився, і сили немає йти,
Світи перед мною, світи.
Не дай із стезі Твоєї зійти.
Веди мене, веди.