Я щирими, добрими словами
Хочу передати свої переживання,
Подяку, висловити свої прохання,
Від душі зобразити живу картину.
Підібрати кольорові фарби.

Про Творця складаю вірші, пісні.
В них мої власні думки та крик душі.
Приходить спокій та тиша
Малюю дивовижні пейзажі,

В один момент все зміниться,
Війна за душі закінчиться,
Після смерті життя продовжиться.
Двері вічності відкриються.

Ті хто на Творця надіються,
Після смерті з Ним зустрінуться.
Стануть всі люди друзями,
В Господі братами і сестрами.

Осягнути треба вершини Неба,
Відірватись від землі як пташка,
Піднятись за допомогою крил надії.
Там є мій рідний блаженний край.

Тільки з вірою твердою, живою,
Треба долетіти праведною дорогою
До мого Спасителя, Творця всього
Видимого і невидимого.

Небесні Краї,
Поля, зелені гаї,
Квіти, сади, ліси,
Творіння Господа всі чудові.

Там в Батьківському Домі
Збудуться всі мої мрії.
Там вулиці чисті та золотії,
Тільки на Тебе мої великі надії.

День  знову настає,
Життя наше триває.
Що буде далі з нами ніхто не знає.
Всі кудись спішать, а час минає.

Нічого вічного тут на землі не має,
Наше буття швидко спливає.
Людина з часом старіє,
Про вічність часто забуває.

Лети моя поезія,
Як пахучий фіміам.
Вийся як фіалка
В Святий Храм.

Лети моя пісня,
В Небесний Дім.
Лети моя мрія
В Вічний Край.