Кожен йде різними дорогами, Але в кінці життя дорога одна, яка Доведе кожного до вічного буття. Дорога віруючого Доведе в святі Небеса. Там він зустріне свого Отця, Спасителя і Господа своєї душі.
Де ти шукав свій скарб, Чи ти пташкою колись літав? Чи ти був колись серед білих хмар? Чи ти бачив вічну живу квітку? Де ти свій дім шукав? Чи ти чоловік в космос літав? Чи ти про Творця знав? Чи ти колись біблію читав?
Шукав свій край, Шукав свій дім? Ні, ти просто мандрівник, Не там ти дім свій шукав. Людино, земля ця твій дім, Але він залишиться після тебе. Мине, все швидко мине І після тебе інші прийдуть.
Мороз малює поля, Значить прийшла зима. На це є вказівка Творця. Зима – холодна пора. Чому навкруги білі кольори? Де поділись різнокольорові барви, Пейзажі, краєвиди, квіти та ліси? На зміну їм прийшли великі сніги.
Мені так сумно, І так жаль що, Зникли сонячні дні. Морози сильні, Зима є надворі. І так хочеться мені, Бути завжди в теплі. Місяць січень нині, Кольори у зими білі.
Хоч не був я на Небі ні разу, Але сниться мені дуже часто Райські сади, будинки золоті Неначе я там був колись. І в снах часто я там буваю, Там чути чудову мелодію раю, Квіти живі там кружляють, Краї невидимої для нас красоти.