В ті давні часи,
Дорога для людей
Була одна єдина,
Творцем відкрита, благословенна,

Світла і чиста,
Сонцем освячена,
Дорога життя
Едемського саду.
 

Будуємо ми свій дім,
Поки на землі живемо,
І думаємо ми, що ми великі,
Кожен хвалиться Домом своїм.

- "У мене самий кращий,
Ліпшого в світі такого уже немає,
Замок міцний стоїть на скалі,
Не страшна йому буря і ураган."

Плив корабель в ночі,
По морським хвилям.
Було дуже темно,
Але тихо і спокійно.

І ось не сподівано,
Для всіх мандрівників,
Хто був на кораблі.
Піднялась буря,
Подув сильний вітер.
Почався шторм, великий.

А на цьому березі я чекаю Тебе.
А на цьому березі я не можу жити без Тебе.
А на цьому березі життя, я живу.
Господи, я люблю Тебе.

А на цьому березі я надіюсь на Тебе.
А на цьому березі я уповаю на Тебе.
А на цьому березі я скучаю без Тебе.
Господи, допоможи мені дочекатися Тебе.
 

Хто будує без Бога дім -

Не буде мати щастя в нім.

Буде з часом руйнуватись,

Від зла йому не сховатись,

І біда і горе не залишать його.

 

Буде жити, просто проживати,

Час свій марнувати,

Багатство земне збирати,

Душа господаря буде бідувати.