Плив корабель в ночі,
По морським хвилям.
Було дуже темно,
Але тихо і спокійно.
І ось не сподівано,
Для всіх мандрівників,
Хто був на кораблі.
Піднялась буря,
Подув сильний вітер.
Почався шторм, великий.
Тривога підняла всіх.
Паніка, великий страх людей,
Всіх, хто був на кораблі.
Почали всі хвилюватись.
Тільки Ісус спокійно спав
На кормі, на вершині корабля.
Корабель сильно кидало
Морськими хвилями,
То вліво, то вправо.
І його наповняли
Багато води.
Майже всього заливало.
Корабель почав тонути,
Залило все водою.
І ось здавалось
Всім на кораблі,
Що загинуть всі
В пучині морській.
Сильна буря
Все бушувала.
Їм здавалось,
Що виходу немає
І грозить їм
Погибель скоро.
І ось учні,
Бачачи, що виходу немає,
Що вони гинуть
Згадали
Про свого Вчителя -
Ісуса Христа.
Скоріш до Нього підішли,
Його будять і голосно,
Зі страхом кричать:
«Вчитель вставай,
Тобі до нас нужди немає,
Що ми гинемо!»
Ісус, встав,
Маючи владу і силу
Він заборонив вітру,
Сказав с вірою морю:
«Заспокойся зараз же,
І перестань!».
І сильний вітер втих,
Дуже швидко все змінилось,
Зробилась велика тиша.
В один момент заспокоїлось
Бурхливе море.
Стихла швидко буря.
Кругом все спокійно,
Біда по заду,
Залишились одні
Тільки переживання,
І страх, і здивування,
Боязливих учнів.
І сказав Ісус їм:
«Чому ви так боязливі?
Чого ви боїтесь?
Як у вас немає віри?
Сумніви відкиньте
Геть від себе».
І убоялись учні
Страхом великим,
Задумались сильно,
Це ж Наш Учитель,
Наш Господь,
Він Наш спаситель.
Говорили між собою
С більшим дивуванням:
«Хто же є Цей,
Що і сильний втер
І бурливе море
Повинуються Йому, по Його слову?»
Так і в житті нашому
Дуже часто буває,
Наш кораблик земний
В пучині морській,
Від невір’я нашого,
Він потопає.
Своїми силами хочемо,
Заспокоїти душі шторм,
Сильну бурю,
Сильний втер
І бурливе море
Життєвих проблем.
З надією своєю
Хочемо пропливти,
Зі своєю гордістю
До кінця наших днів,
Не призиваючи на допомогу
Спасителя – Ісуса Христа.
Кличте Господа
В різну життєву погоду,
Або в штиль, або в шторм,
Мандруючи по життю-морю.
Тільки с Ісусом Христом.
З Ним одним допливете.
Перенесете душі шторм,
Сильний втер,
Велику бурю,
І допливете з сильною вірою
До пристані-вічності,
До Отця, в Небесну Країну.
Автор Сотник Еміль
|