Я як квітка,
Тягнуся до сонця,
Хочу світла і тепла.
Так прагне до Тебе
Моя душа.

Потребую живої води,
Охорони від морозу і жари.
Потребую свіжої роси,
Все це даєш мені Ти, Господи.

За рослинами я часто спостерігаю,
Як вони живуть, як вони цвітуть,
Як вони росу п’ють, як цвітуть,
Як вони аромат дають, та гарно виглядають.

Чудові творіння Творця,
Квіти, сади, дерева і трава.
Різноманітна багатокольорова краса.
Все свідчить про могутність Бога.

День  знову настає,
Життя наше триває.
Що буде далі з нами ніхто не знає.
Всі кудись спішать, а час минає.

Нічого вічного тут на землі не має,
Наше буття швидко спливає.
Людина з часом старіє,
Про вічність часто забуває.

Лети моя поезія,
Як пахучий фіміам.
Вийся як фіалка
В Святий Храм.

Лети моя пісня,
В Небесний Дім.
Лети моя мрія
В Вічний Край.

Існує різна поезія,
Поезія людська,
Різноманітна поезія
Та поезія Небесная.

Поезія душі.
Поезія серця.
Поезія життя.
Поезія буття.

Літня пора,
Все росте, ожива,
Пора життя,
Пора радості й тепла.

Прийди до мене літня пора,
Так чекає тебе моя душа.