Між добром і злом – війна,
Війна.
Між духом і тілом – війна,
Війна.

Між світлом і тьмою – війна,
Війна.
Між теплом і холодом — війна,
Війна.
 

Новий день наступає,
Квітка польова встає,
Пелюстки свої розпускає,
Сонце зустрічає.

Проходить день,
Сонце за горизонт заходить,
Квітка польова в’яне,
Життя проходить.
 

Ми живемо в останні часи,
Близький і страшний день гніву,
День темряви, день скорботи,
Якої не було від створення світу.

Прийде спрага і голод,
Голод не хліба, не спрага води,
А спрага слухання Святого Слова,
Для душі Дорогоцінного Хліба.
 

Дивлюсь я в вікно,
Швидко проїжджаю.
Я їду в поїзді
І бачу дороги,
Дороги.

Біжать швидко, дороги,
Я скоро приїду додому.
Дороги, для всіх є дороги
Господь, мені доїхати допоможи.
 

День нові пейзажі малює,
Ми підбираємо для життя свій сюжет.
І все розписано як на картинках,
Ми можемо робити добро або прийняти зло.

Люди заходи сонця нові бачать.
Люди сходи сонця зустрічають.
Так, різні кольори бувають,
Не завжди їх помічають.
 

Далі, все далі.
Далі, все далі час уходить,
І за собою всі події уносить.
Далі, все далі.

Далі, все далі.
Далі, все далі люди ростуть.
Далі, все далі.
Далі, все далі люди живуть.
Далі, все далі.