Хто славу більше всіх має?
Хто владу над всім світом має?
Хто захистити мене готовий?
Хто очистить мене від пороків?
Хто зцілить мене від тілесних ран?

Хто престол в Небесах має?
Хто живе в Місті великого Царя?
Хто має Неземне Царство?
Хто має Райський Сад?
 

«Поезія про Бога» – присутність Духа Святого.
«Поезія про Бога» – слава для Творця Величного.
«Поезія про Бога» – про Суддю Справедливого.
«Поезія про Бога» – про Рай Вічний.

«Поезія про Бога» – драбина небесна.
«Поезія про Бога» – стук серця.
«Поезія про Бога» – сердечна пісня.
«Поезія про Бога» – дорога від Бога.
 

Бувають великі слова,
Які літають під Небесами,
Вони мудрі для людей і славні.
Але, вони, перед Всевишнім, дуже малі.

Бувають подяки слова,
Які від людей виходять.
Одні дякують людям,
А другі Творця світу славлять.
 

Небесні Хмаринки,
Ви такі гарні, та пушисті.
Небесні хмаринки,
Ви рухаєтесь, як малі дітки.

Небесні хмаринки,
Ви Богом є створені.
Небесні хмаринки,
Ви як намальовані.

Я хочу бути, жити хочу
В Твоєму Золотому Будинку,
Ходити в Твоєму живому Саду,
Бачити Твою дивовижну красоту.

Я хочу співати в хорі прославлення,
Я хочу грати мелодію Твого шанування.
Я хочу отримати, як дар, Твоє спасіння.
Я хочу виконати волю Твою, таке Твоє повеління.