Літо
пройшло,
Швидко
проминуло.
Ось і осінь
До нас
прийшла.

Можу тільки
пригадати
Цю теплу
пору і сонце.
Все так
швидко промайнуло,
Якби його і
не було.
Змінилась
погода
І ми
змінились,
Трохи
постаріли,
Добрих діл
та гріхів
Багато
наробили.
Згадати
треба про прожите життя
Покаятись
за всі наші гріхи,
Що до цього
часу наробили.

Помирись,
друже скоріше
З ворогом
своїм.
Прости все всім своїм рідним,
Друзям,
ворогам, знайомим,
Прости від
серця.
Скоріш
прости всім людям,
Як Бог тебе
простив
Ти всім
прости.
І зла на
нікого не тримай.
І надалі
постарайся
Друже не
грішити,
А тільки Господу
служити.
На людей
зло не таїти.
Всім людям
все прощати.
А якщо сам
згрішив,
То зразу
кайся.

Скажи слова
«Прости»
І більше
цього, друже не роби.
Нехай сонце
не заходить
Ніколи в
твоєму гніві.

Який в тебе
був
На протязі
дня
На
ближнього, на рідних,
На друзів
чи на ворогів.

Скоріш
мирись,
Спіши
прощать.
Всі образи
забувать
Поки живий
ще,
Поки
світись сонце,
Поки є час.
Бо не знаєш
друже,
А що буде
завтра?
Що буде за
одну мить,
А ліпше
скоріше
Потрібно звільнитись
Від тягарю
на душі.
Тобі буде
легше йти
Радісно,
спокійно,
Свобідно
буде тоді
У твоїй
душі.
Забудеш
образи,
Загояться
душевні рани
І щезне
гнів в душі.
І все
погане зникне
Із серця,
неначе камінь,
Швидко
спаде з душі.
Стане
свобідно та мирно
І легше
буде тобі йти.
Відчуєш
себе вільним,
Немов би
пташка
Від різних
криків,
Гніву і
образ.
То ж друже
мій,
Запам’ятай!
На людей
ніколи
Образу не
тримай!
Людей
завжди
Всіх з любов’ю
Прощай!
Друже мій
Прошу тебе
Не гріши!
Скоріше ти
До Бога
поспіши!
12.09.2011 р
Автор Сотник Еміль
|