Літо пройшло,

Швидко проминуло.

Ось і осінь

До нас прийшла.

 

 

Можу тільки пригадати

Цю теплу пору і сонце.

Все так швидко промайнуло,

Якби його і не було.

 

Змінилась погода

І ми змінились,

Трохи постаріли,

Добрих діл та гріхів

 

Багато наробили.

Згадати треба  про прожите життя

Покаятись за всі наші гріхи,

Що до цього часу наробили.

 

Помирись, друже скоріше

З ворогом своїм.

Прости все  всім своїм рідним,

Друзям, ворогам, знайомим,

 

Прости від серця.

Скоріш прости всім людям,

Як Бог тебе простив

Ти всім прости.

 

І зла на нікого не тримай.

І надалі постарайся

Друже не грішити,

А тільки Господу служити.

 

На людей зло не таїти.

Всім людям все прощати.

А якщо сам згрішив,

То зразу кайся.

 

Скажи слова «Прости»

І більше цього, друже не роби.

Нехай сонце не заходить

Ніколи в твоєму гніві.

 

 

 

Який в тебе був

На протязі дня

На ближнього, на рідних,

На друзів чи на ворогів.

 

 

Скоріш мирись,

Спіши прощать.

Всі образи забувать

Поки живий ще,

Поки світись сонце,

Поки є час.

 

Бо не знаєш друже,

А що буде завтра?

Що буде за одну мить,

А ліпше скоріше

Потрібно звільнитись

Від тягарю на душі.

 

Тобі буде легше йти

Радісно, спокійно,

Свобідно буде тоді

У твоїй душі.

 

Забудеш образи,

Загояться душевні рани

І щезне гнів в душі.

І все погане зникне

Із серця, неначе камінь,

Швидко спаде з душі.

Стане свобідно та мирно

І легше буде тобі йти.

 

Відчуєш себе вільним,

Немов би пташка

Від різних криків,

Гніву і образ.

 

То ж друже мій,

Запам’ятай!

На людей ніколи

Образу не тримай!

 

Людей завжди

Всіх з любов’ю

Прощай!

 

Друже мій

Прошу тебе

Не гріши!

Скоріше ти

До Бога поспіши!

 

12.09.2011 р   Автор Сотник Еміль