Горда людина - Тема життя - Християнські вірші про Бога

Головна | Реєстрація | Вхід | RSS Мир Вам Гість

Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті! Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,нехай усі хвалять Господнє Ім'я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!Він рога народу Своєму підніс! Слава всім богобійним Його, дітям Ізраїлевим, народові, що до Нього близький! Алілуя! (Псалом 148)

Поезія про Бога -
поезія Небес

Головна » Християнські вірші про Бога » Тема життя

Горда людина

В давні часи, Людина гордою була, Сказала: «Поставлю вежу до неба, Прославлюся я, все можу сама

Сталася велика біда,
Людина руку в Небо підняла,
Від Творця відійшла

В давні часи,
Людина гордою була,
Сказала: «Поставлю вежу до неба,
Прославлюся я, все можу сама».

Вавилонська вежа,
Висотою до самого неба
Не була добудована,
Люди як миші, розбіглись,
Хто куди, бо не розуміли мови.

Так Творець землі,
Зупинив гордий людський задум,
Перемішав їхні мови,
Не допустив земної слави людини.

А, що тепер, людина,
Без Творця сама створює?
Сама руйнує, сама живе,
Сама нищить, сама існує.

І наука на жаль,
Відходить від Бога,
«Я сам собі володар,
Я сильна розумна людина!»
Кричить горда людина.

Та безсильна вона,
Проти невідомих хвороб,
За гроші не купиш здоров’я,
За гроші не буде душа викуплена.

Автор Сотник Еміль