Мороз малює поля, Значить прийшла зима. На це є вказівка Творця. Зима – холодна пора. Чому навкруги білі кольори? Де поділись різнокольорові барви, Пейзажі, краєвиди, квіти та ліси? На зміну їм прийшли великі сніги.
Мені так сумно, І так жаль що, Зникли сонячні дні. Морози сильні, Зима є надворі. І так хочеться мені, Бути завжди в теплі. Місяць січень нині, Кольори у зими білі.
Хоч не був я на Небі ні разу, Але сниться мені дуже часто Райські сади, будинки золоті Неначе я там був колись. І в снах часто я там буваю, Там чути чудову мелодію раю, Квіти живі там кружляють, Краї невидимої для нас красоти.
Вірою торкаюсь, Я до святих Небес, Надією заспокоюсь, Що там мене почує Отець. Говорю молитви слова: «Нехай в Тобі буде Жива і чиста моя душа, Мою одежу світлом обіли.
Як добре знати ціль свого життя, Не жити просто так, як трава. І даремно свій час марнувати, Їсти, пити, відпочивати і ходити. Кожен має щось на землі зробити. Люди ходять кожен день по землі, Потрібно залишити після себе добрі сліди Після життя, після смерті. І продовжити свій шлях у вічне буття.
Хіба вистачить мені Кольорів райдуги Щоб показати Творіння Твоє? Хіба вистачить мені Різних фарб, Щоб зобразити Творіння Твоє?